нагароутворення

НАГАРОУТВО́РЕННЯ, я, с.

Залишок від неповного згоряння чого-небудь.

Переохолодження двигуна спричиняє неповне згоряння пального, внаслідок чого збільшується нагароутворення (з навч. літ.);

Для оцінки схильності палива до нагароутворення використовують показник коксівності (з навч. літ.);

Нагароутворення на днищі поршня та стінках камери згоряння сприяє детонації (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагароутворення — нагароутво́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. нагароутворення — -я, с. Процес утворення нагару. Великий тлумачний словник сучасної мови