нагноєння
НАГНО́ЄННЯ, я, с.
Те саме, що нагнива́ння.
Щоб виписатись на бюлетень — вiдрубав собi пальця. Кiнчика, останню фалангу... Почалося нагноєння... (Ю. Мушкетик);
М. І. Пирогов уперше в хірургії застосував ефір для наркозу, йод і спирт для запобігання нагноєнню ран (з навч. літ.);
Більш як 80 процентів населення земної кулі хворіє на парадонтоз. Часточки їжі проникають у тканину ясен. Відбувається їх запалення, нагноєння (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me