1. Словник української мови у 20 томах

нагніватися

НАГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

Образитися, розсердитися на кого-небудь з якихось причин.

Нагнівався мій миленький та й до мене не говорить (П. Чубинський);

Здається, Ви трошки нагнівались на мене за мій безладний лист (Леся Українка);

Настя лише чекала, чи Катерина дійсно так нагнівалась, що навіть не запросить її на весілля (У. Самчук);

Іван спробував закинути дочці слово про Дмитра, то вона і на нього нагнівалась (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагніватися — нагні́ватися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагніватися — -аюся, -аєшся, док., розм. Образитися, розсердитися на кого-небудь з якихось причин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагніватися — НАГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Образитися, розсердитися на кого-небудь з якихось причин. — Якби я був такий, як ти, то мав би право нагніватися на тебе (Фр., III, 1950, 10); Здається, Ви трошки нагнівались на мене за мій безладний лист (Л. Укр., V, 1956, 64). Словник української мови в 11 томах
  4. нагніватися — Нагні́ватися, -ваюся, -єшся гл. Разсердиться, разгнѣваться. Нагнівався мій миленькій та й до мене не говорить. Чуб. V. 1189. Словник української мови Грінченка