нагнітати

НАГНІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАГНІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., що.

1. Натискаючи на що-небудь або під тиском, переміщати і зосереджувати в обмеженому просторі (повітря, рідину і т. ін.).

І тільки легка задуха, з якою промовляв новий начальник, свідчила, що невтомному серцю не легко нагнітати кров у цей гігантський організм (І. Микитенко);

Замість повітря компресори нагнітатимуть у свердловину газ (О. Донченко);

Автоматичний насос нагнітав повітря до дослідних резервуарів у каюті крізь крани в зовнішній стінці астроплана (В. Владко);

Амірадос нагнітив повітря в паяльну лампу і повернув коліщатко. Полум'я спочатку засичало, потім сердито загуло, показуючи синій язик (С. Голованівський);

* Образно. Плюскаючи на всі боки, він обливав водою шию, груди і чи від руху, чи від води – без сліду зникла задумливість, а натомість по всьому тілу мов нагнітав хтось енергії і бадьорості (Б. Антоненко-Давидович);

Спека наростала і нагнітала липке спітніле очікування (Ю. Андрухович).

2. перен. Створювати напруження в чому-небудь.

Мовчанка ще дужче нагнітала в ньому острах, і коли юний князь утратив терпець (І. Білик);

Старий і громіздкий порівняно з сучасними, майже кишеньковими, він голосно цокав і нагнітав без того напружену атмосферу (А. Кокотюха);

Перед лицем небезпеки, яку можуть нагнітати в Європі, держави повинні дбати про зміцнення своєї обороноздатності (з публіц. літ.);

Наша держава рішуче виступає проти гонки озброєнь, ускладнень і конфліктів, які нагнітають у світі (з мови документів).