наговорний

НАГОВО́РНИЙ, а, е.

Те саме, що нагово́рений 2.

З стаєнь виводили посвятних коней, що їх Водслав пробризкував наговорною водою (Н. Королева);

Широко використовувалась у лікувальній магії “наговорна” вода (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me