наговорний
НАГОВО́РНИЙ, а, е.
Те саме, що нагово́рений 2.
З стаєнь виводили посвятних коней, що їх Водслав пробризкував наговорною водою (Н. Королева);
Широко використовувалась у лікувальній магії “наговорна” вода (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me