наголоситися

НАГОЛОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док.

Поголосити довго, досхочу, голосно.

І вдова піднесла руку до очей. – Не плач, Одарко,. – Я вже, Панасе, й не плачу. Так наголосилась за війну, що мабуть, і вріж око, то сльози не добудеш (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наголоситися — наголоси́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови