наголошування

НАГОЛО́ШУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. наголо́шувати.

У франковому мовленні словоформа будеш найчастіше має кореневе наголошування (з наук.-попул. літ.);

Наголошування дієслівних основ тісно пов'язане з належністю їх до певного структурного класу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наголошування — наголо́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. наголошування — див. акцент Словник синонімів Вусика
  3. наголошування — -я, с. Дія за знач. наголошувати. Подвійне наголошування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наголошування — НА́ГОЛОС на чому (посилення голосу або підвищення тону у вимові певного слова, звука і т. ін. для показу його важливості; увиразнення, висунення на перший план найважливіших і найістотніших моментів у промові, тексті тощо), АКЦЕ́НТ, ПРИ́ТИСК... Словник синонімів української мови
  5. наголошування — НАГОЛО́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наголо́шувати. Подвійне наголошування; Наголошування дієслівних основ. Словник української мови в 11 томах