нагорний
НАГО́РНИЙ, а, е.
Розміщений на горі, на височині.
Зашуміло тихо листя у нагорному гаю (М. Упеник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
НАГО́РНИЙ, а, е.
Розміщений на горі, на височині.
Зашуміло тихо листя у нагорному гаю (М. Упеник).