нагромаджувач
НАГРОМА́ДЖУВАЧ, а, ч.
1. Той, хто накопичує майно, гроші і т. ін.
В комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” створено образ глитая, нагромаджувача земельної власності, який мріє добути сто тисяч фальшивих грошей (з наук. літ.).
2. Те, що може нагромаджувати (у 3 знач.), збирати, накопичувати що-небудь.
Трави – чудовий природний азотно-бактеріальний нагромаджувач (з наук.-попул. літ.);
Надпровідники можна успішно застосовувати в електричних двигунах і генераторах, трансформаторах і перетворювачах, індуктивних нагромаджувачах енергії (з наук. літ.);
При виробництві кальцинованої соди у відходи йде так звана дистилярна рідина, котра акумулюється у нагромаджувачі, що не фільтрується (з газ.).
3. інформ. Пристрій або носій, призначений для зберігання даних з можливістю їх подальшого зчитування.
Збільшується місткість зовнішніх нагромаджувачів так, щоб можна було ввести в них знання у відповідній галузі, які людство назбирало за весь період свого розвитку (з наук.-попул. літ.);
До мікро-ЕОМ можна підключити і нагромаджувач на гнучких магнітних дисках (з наук. літ.);
Нагромаджувач на дискетах.
Значення в інших словниках
- нагромаджувач — нагрома́джувач 1 іменник чоловічого роду, істота про людину нагрома́джувач 2 іменник чоловічого роду пристрій; те, що може нагромаджувати, збирати, накопляти що-небудь Орфографічний словник української мови
- нагромаджувач — -а, ч. 1》 Той, хто накопичує майно, гроші і т. ін. 2》 Пристрій для занесення й зберігання енергії, речовини, інформації. 3》 В обчислювальній техніці – периферійний пристрій для записування, зберігання та зчитування даних на (з) машинний (машинного) носій (носія). Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагромаджувач — НАГРОМА́ДЖУВАЧ, а, ч. Той, хто накопичує майно, гроші і т. ін. В комедії [І. Карпенка-Карого] "Сто тисяч" створено образ глитая, нагромаджувача земельної власності, який мріє добути сто тисяч фальшивих грошей (Укр. літ., 9, 1957, 84). Словник української мови в 11 томах