нагрів
НАГРІ́В, у, ч.
1. Дія і стан за знач. нагріва́ти і нагріва́тися.
Дослідами встановлена можливість зварювати без нагріву майже всі кольорові метали (з наук.-попул. літ.);
Вікна на Уманщині були невеликі (4–6 шибкові), тому поверхня нагріву і охолодження теж мала, і у помешканні зберігалася прохолода влітку, а взимку тепло (з наук.-попул. літ.).
2. розм. Ступінь, до якого нагрівають що-небудь; тепло.
Цього невеличкого нагріву було цілком досить, щоб стрілка в мікроскопі стала на нуль (В. Собко);
Введення стравоварних котлів, електричних і газових плит дало можливість точно регулювати нагрів і режим теплової обробки продуктів (з навч. літ.).
3. спец. Поверхня чого-небудь, площа, яку нагрівають.
Для того, щоб заварити тріщину, треба було познімати деталі, змонтовані близько від місця нагріву (В. Собко).
Значення в інших словниках
- нагрів — нагрі́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нагрів — -у, ч. 1》 Дія і стан за знач. нагрівати і нагріватися. 2》 розм. Ступінь, до якого що-небудь нагріто. 3》 спец. Поверхня чого-небудь, площа, яку нагрівають. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагрів — НАГРІ́В, у, ч. 1. Дія і стан за знач. нагріва́ти і нагріва́тися. Дослідами встановлена можливість зварювати без нагріву майже всі кольорові метали (Наука.., З, 1956, 35). 2. розм. Ступінь, до якого що-небудь нагріто. Словник української мови в 11 томах