нагрівач
НАГРІВА́Ч, а́, ч.
1. Те саме, що нагрівни́к.
Машиніст заліз до будки, звиклим оком оглянув запобіжні заглушки, глянув на рівень води у трубці, зазирнув у топку, перевірив нагрівач води (П. Панч);
Високі вогнетривкі властивості тугоплавких сполук дають змогу споруджувати з них нагрівачі для високотемпературних печей (з наук.-попул. літ.).
2. Те саме, що нагріва́льник.
Він був нагрівачем, всі дні роздував ручний “циганський” міх при клепальнику (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагрівач — нагріва́ч іменник чоловічого роду пристрій Орфографічний словник української мови
- нагрівач — -а, ч. 1》 Те саме, що нагрівник. 2》 Те саме, що нагрівальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагрівач — НАГРІВА́Ч, а́, ч. 1. Те саме, що нагрівни́к. Машиніст заліз до будки, звиклим оком оглянув запобіжні заглушки, глянув на рівень води у трубці, зазирнув у топку, перевірив нагрівач води (Панч, II, 1956, 473). 2. Те саме, що нагрівальник. Словник української мови в 11 томах