1. Словник української мови у 20 томах

нагрітий

НАГРІ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до нагрі́ти 1.

Жінки порались в городі, вив'язували з вузликів насіння й висаджували з пристрасним запалом в нагріту весняним сонцем землю (О. Довженко);

Пахли нагріті сонцем хліба; немає кращого над той запах (О. Донченко);

* Образно. Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне! (Т. Шевченко);

// у знач. прикм. Теплий.

І солодка гадючка впилася йому в серце, як згадав, що прийде в хату, ляже на теплу, нагріту постіль, засне, забуде (Мирослав Ірчан);

На сонячних лісових горбках солодко пахло нагрітою стиглою полуницею (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагрітий — нагрі́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. нагрітий — див. теплий Словник синонімів Вусика
  3. нагрітий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагріти 1). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нагрітий — НАГРІ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагрі́ти 1. Жінки порались в городі, вив’язували з вузликів насіння й висаджували з пристрасним запалом в нагріту весняним сонцем землю (Довж., І, 1958, 368); Вечірні сутінки огортали ріку. Словник української мови в 11 томах