нагуркати

НАГУ́РКАТИ, аю, аєш, док., розм.

Довго погуркати.

– Нехай наймички не насмілюються .. сюди в покої ходити, швендяти тут з горшками (І. Нечуй-Левицький);

– Прибігла, нагуркала, налепетала, ніби в корчмі! (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагуркати — нагу́ркати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нагуркати — -аю, -аєш, док., розм. Довго погуркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагуркати — НАГУ́РКАТИ, аю, аєш, док., розм. Довго погуркати. — Прибігла, нагуркала, налепетала, ніби в корчмі! (Н.-Лев., І, 1956, 165). Словник української мови в 11 томах
  4. нагуркати — Нагуркати, -каю, -єш, нагуркотіти, -кочу, -тиш гл. Нагремѣть, настучать, нашумѣть. Прибігла, нагуркала, налепетали, як у корчмі. Левиц. І. 225. Словник української мови Грінченка