наданий

НА́ДА́НИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до нада́ти² 1, 4, 6.

Для інформації слово було надане Лодиженкові, й засідання набрало потрібної солідності (Іван Ле);

І ось тепер, ставши начальником, він [Хома] раптом заспівав отакої... Мовби застидався тих широких прав, які були йому надані (О. Гончар);

– Я особисто певний, що поштова ракета долетить до Землі. – Чому? – .. Насамперед, їй буде наданий по можливості найточніший напрямок (В. Владко);

Повернувся до танків наданий їм [танкістам] сапер після того, як розмінував шлях до мосту (Ю. Яновський);

// на́дано, безос. пред.

Жінка нарешті відчула всю підступність милості перського царя. Їй долею надано право пощадити або знищити. Пощадити одного, а знищити всіх (І. Білик);

Споконвіку і довіку Ходить [планета] колом без кінця, Шлях без міри, вік без ліку Їй надано від Творця (В. Самійленко);

Звався він Тиміш Іванович і був дяком у нашій церкві. До нас тоді його надано, як у Макухаха спразнили церкву, то звідти він переведений (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наданий — на́да́ний дієприкметник на́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наданий — [наданией і наданией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. наданий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надати I 1). || надано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наданий — На́даний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. наданий — НА́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нада́ти¹1. Для інформації слово було надане Лодиженкові, й засідання набрало потрібної солідності (Ле, Міжгір’я, 1953, 45); // на́дано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах
  6. наданий — Наданий, -а, -е Способный къ чему, годный для чего. О. 1862. I. 72. (Олельк.). Словник української мови Грінченка