1. Словник української мови у 20 томах

надаремне

НАДАРЕ́МНЕ, присл., розм.

Те саме, що надаре́мно.

[Жіноча постать:] .. І змовкло все – ні одгуку, ні згуку, І вслалось все туманом забуття .. Невже ж своє життє [життя] Пошарпали ви, друзі, надаремне? (Л. Старицька-Черняхівська);

Курибіда надаремне заплющував очі, заснути він не міг (П. Панч);

– Чи ви .. ніяк не хочете забути минулого? – Не можу. – І знову ж таки надаремне! За те минуле я маю більше гніватись на вас, аніж ви на мене (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надаремне — надаре́мне прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. надаремне — див. даремно; даром Словник синонімів Вусика
  3. надаремне — присл. Те саме, що надаремно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надаремне — ДАРЕ́МНО (ДАРЕ́МНЕ рідше) (без сподіваних наслідків), ДАРМА́ (ДА́РМА рідше) (ДА́РМО рідше), МА́РНО (МА́РНЕ), БЕЗПЛІ́ДНО, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНО, БЕЗУСПІ́ШНО, ТАК розм., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РОМ розм., НАДАРЕ́МНО (НАДАРЕ́МНЕ) розм., ДУ́РНО розм. Словник синонімів української мови
  5. надаремне — Надаре́мне і надаре́мно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. надаремне — НАДАРЕ́МНЕ, присл., розм. Те саме, що надаре́мно. Сьогодні Зоя, мов оса, з’являлася то тут, то там і все чогось бриніла, надаремне шукаючи відповідного предмета, щоб його вколоти (Коб., III, 1956, 485); Курибіда надаремне заплющував очі, заснути він не міг (Панч, І, 1956, 572). Словник української мови в 11 томах
  7. надаремне — Надаремне нар. Напрасно, тщетно. Словник української мови Грінченка