1. Словник української мови у 20 томах

надарований

НАДАРО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до надарува́ти.

Міцно притискував [Сивоок] схрещені руки до грудей, так ніби там зібралися в нього всі барви, щедро наодаровані колись малому дідом Родимом (П. Загребельний);

// надаро́вано, безос. пред.

Син старого пана пооднімав ґрунти й садки, кому що було надаровано (І. Нечуй-Левицький);

// у знач. ім. надаро́ване, ного, с. Те, що надарував комусь хто-небудь.

Тепер тобі платити час настав. Зумій-но надароавне віддати (Б. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надарований — надаро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. надарований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надарувати. || надаровано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надарований — НАДАРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надарува́ти. Міцно притискував [Сивоок] схрещені руки до грудей, так ніби там зібралися в нього всі барви, щедро подаровані колись малому дідом Родимом (Загреб., Диво, 1968, 108). Словник української мови в 11 томах