надбрів'я

НАДБРІ́В'Я, я, с.

Частина лоба над бровами.

Зблідла, з великими карими очима під мармуровим точеним надбрів'ям, у коштовному хутрі, на оксамитовому сидінні карети, вона скидалась на царівну (Н. Рибак);

Промовив третій, хмурячи надбрів'я, Та всі слова на панське безголів'я (А. Малишко);

Ця бура пташка з білуватим надбрів'ям та світлим черевом дуже неспокійна (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надбрів'я — надбрі́в'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. надбрів'я — -я, с. Частина лоба над бровами. Великий тлумачний словник сучасної мови