надбрів'я
НАДБРІ́В'Я, я, с.
Частина лоба над бровами.
Зблідла, з великими карими очима під мармуровим точеним надбрів'ям, у коштовному хутрі, на оксамитовому сидінні карети, вона скидалась на царівну (Н. Рибак);
Промовив третій, хмурячи надбрів'я, Та всі слова на панське безголів'я (А. Малишко);
Ця бура пташка з білуватим надбрів'ям та світлим черевом дуже неспокійна (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me