1. Словник української мови у 20 томах

надвеликий

НАДВЕЛИ́КИЙ, а, е, спец.

Який значно перевищує межу, норму чого-небудь.

Під час створення великих прискорювачів уперше довелося враховувати закони механіки надвеликих швидкостей – механіки теорії відносності Ейнштейна (з наук.-попул. літ.);

Усі небесні тіла, очевидно, мають “родоначальника” – так звану дозоряну речовину з надвеликою густиною (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надвеликий — надвели́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надвеликий — -а, -е. Що набагато перевищує звичайні розміри, дуже великий. || спец. Який значно перевищує межу, норму чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надвеликий — НАДВЕЛИ́КИЙ, а, е, спец. Який значно перевищує межу, норму чого-небудь. Під час створення великих прискорювачів уперше довелося враховувати закони механіки надвеликих швидкостей — механіки теорії відносності Ейнштейна (Наука.., 5, 1960, 11). Словник української мови в 11 томах