надвишок

НА́ДВИШОК, шку, ч., розм.

Те саме, що на́дмір 2.

– Якби вона була хлопцем, – почав наново лікар, – були б з неї і вийшли люди. А так жінка .. що почне жінка з надвишком розуму при горшках і мисці? (О. Кобилянська);

Він почував у собі надвишок сили і не міг лишатися довго на однім місці. Йому з'явилась потреба багато ходити (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надвишок — на́двишок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. надвишок — див. надвишка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надвишок — НА́ДБА́ВКА (те, що додано або одержано понад звичайний рівень, норму), НА́ДВИ́ШКА, НАДВИ́ШОК, НАБА́ВКА розм., ПРИБА́ВКА розм. рідше; НА́КИДКА (до плати, ціни). Словник синонімів української мови