надвіконня

НАДВІКО́ННЯ, я, с.

Виступ, карниз над вікном.

Ще й зараз на Поділлі можна побачити надвіконня хат, оздоблених візерунковим різьбленням (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надвіконня — надвіко́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови