1. Словник української мови у 20 томах

надгнилий

НАДГНИ́ЛИЙ, а, е.

Який трохи надгнив.

Спіткнулася [Ольга] об щось тверде – підняла: торішня кислиця, що під листям перезимувала, кисла і терпка, трохи надгнила (Я. Качура);

Пізнавши ту недугу, маестро заявив пацієнтовим родичам, що треба вийняти з ноги надгнилу кістку, тоді хворий міг би одужати (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надгнилий — надгни́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надгнилий — -а, -е. Який трохи надгнив. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надгнилий — НАДГНИ́ЛИЙ, а, е. Який трохи надгнив. Спіткнулася [Ольга] об щось тверде — підняла: торішня кислиця, що під листям перезимувала, кисла і терпка, трохи надгнила (Кач., II, 1958, 72). Словник української мови в 11 томах
  4. надгнилий — Надгни́лий, -а, -е Надгнившій. Желех. Словник української мови Грінченка