надзюрити

НАДЗЮРИ́ТИ, рюю, рюєш, док.

1. безос. Натікати цівкою.

– Діжка тече, – глянь, скільки надзюрило (Б. Грінченко).

2. прост. Випорожнити сечу.

– Хто тут надзюрив?

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me