1. Словник української мови у 20 томах

надкушений

НАДКУ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до надку́сити.

Він опустив руку, поклав ще ніким не надкушену картоплину (із журн.);

// у знач. прикм.

Перед ним стояла недокінчена вечеря: картопля з гуляшем і надкушеним огірком (Ірина Вільде);

Калинка .. відібрав надкушену пайку (А. Дімаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надкушений — надку́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. надкушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надкусити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надкушений — Надку́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. надкушений — НАДКУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надкуси́ти; // у знач. прикм. Перед ним стояла недокінчена вечеря: картопля з гуляшем і надкушеним огірком (Віль-де. Сестри.., 1958, 290). Словник української мови в 11 томах