надламаний

НАДЛА́МАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до надлама́ти.

Оглядаюсь [дід і Дмитро] плуг, борони, дерев'яний дряпак, що схожий на гусака. В нього надламана одна лапа, і Дмитро зразу ж береться виготувати нову (М. Стельмах);

// у знач. прикм.

На купинах стирчать буйні, надламані стебла ситнягу і татарського зілля (М. Стельмах).

2. у знач. прикм. Охриплий, із зміненим тембром.

Він лише міцно потис материну руку, проказавши надламаним голосом одне тільки слово: – Мамо... (Н. Рибак);

В сінях неждано надламаними голосами заспівали молоді півники (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надламаний — надла́маний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. надламаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до надламати. 2》 у знач. прикм. Охриплий, зі зміненим тембром. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надламаний — ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙ розм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. надламаний — Надла́маний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. надламаний — НАДЛА́МАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до надлама́ти. На купинах стирчать буйні, надламані стебла ситнягу і татарського зілля (Стельмах, І, 1962, 218); Царське самодержавство було надламане революцією 1905-го року (Ленін, 20, 1971, 134). 2. у знач. Словник української мови в 11 томах