наднаціональний

НАДНАЦІОНА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який стоїть вище за органи та інституції окремої країни і є спільним для кількох держав.

У сучасному взаємозалежному світі загострення військово-політичної ситуації в будь-якому з регіонів планети загрожує непередбачуваними наслідками для цивілізації, у зв'язку з чим в умовах формування нового світового порядку функції гарантування безпеки все частіше переходять до наднаціональних організацій (з наук. літ.).

2. Пов'язаний з невизнанням або відсутністю національних особливостей.

У радянській науці питання щодо національного характеру гуртувалися насамперед навколо ідей інтернаціоналізму та побудови наднаціональної спільноти “радянський народ” (з наук.-попул. літ.);

Може, ще ніколи національні проблеми – і в тому числі українські, – не мали такої наднаціональної перспективи (з газ.);

І досі мають місце спроби подати інтелігенцію як явище наднаціонального штибу (із журн.).

3. Який стосується до всього світу і не пов'язаний з якою-небудь нацією, державою; всесвітній.

Пізнішим і своєрідним явищем в історії релігії було виникнення наднаціональних, або світових релігій, до яких належать буддизм, християнство та іслам (з наук.-попул. літ.).