1. Словник української мови у 20 томах

надолину

НАДОЛИ́НУ, присл., діал.

Вниз.

Стрімка обривиста скала, по котрій він з великим трудом виліз вгору, не оставляла [лишала] можності злізти надолину (І. Франко);

Дід заводив такої жалібної, що всі гості надолину голову спускали (Марко Черемшина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надолину — надоли́ну прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. надолину — присл., діал. Вниз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надолину — ВНИЗ (УНИ́З) (у напрямі до низу, до землі), ДОНИ́ЗУ, ДОДО́ЛУ, ДО́ЛУ, ДО́ЛІ, НАНИ́З, ВДОЛИ́НУ (УДОЛИ́НУ) діал., НАДОЛИ́НУ діал. Вона полізла по драбинці вниз (Ю. Яновський); Униз грізно падали водоспади (Я. Словник синонімів української мови
  4. надолину — НАДОЛИ́НУ, присл., діал. Вниз. Стрімка обривиста скала, по котрій він з великим трудом виліз вгору, не оставляла можності злізти надолину (Фр., VIII, 1952, 225); Дід заводив такої жалібної, що всі гості надолину голову спускали (Черемш., Вибр., 1952, 46). Словник української мови в 11 томах