надпил
НАДПИ́Л, у, ч.
Надпиляна частина чого-небудь.
Джура передав у тюремну камеру невеличку пилку, якою Наливайко перепилював окови, але, на жаль, польська сторожа швидко виявила ці надпили (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надпил — надпи́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови