1. Словник української мови у 20 томах

надпиляний

НАДПИ́ЛЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до надпиля́ти.

Солдати наливали горрілку в кухлики з щойно надпиляної гільзи (із журн.);

// надпи́ляно, безос. пред.

Трос біля стовпа було надпиляно (М. Трублаїні);

// у знач. прикм.

Іноді брався Родим до іншої роботи. Не крутився тоді круг, глина тужавими брусками лежала на широкій липовій дошці і ждала доторку пальців, найбільше ж – вологості барв, що дрімали до часу в надпиляних турячих рогах (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надпиляний — надпи́ляний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. надпиляний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надпиляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надпиляний — Надпи́ляний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)