надра

НА́ДРА, надр, мн.

1. Глибини землі і все те, що міститься під земною поверхнею.

Уперше розвідники надр мали пустити в дію надшвидкісні бурові верстати (С. Журахович);

В надрах землі залягають величезні запаси вугілля і залізної руди (П. Панч);

Встановлено, що зміна швидкостей проходження пружних коливань у надрах [Землі] відбувається стрибкоподібно (з газ.).

2. перен. Внутрішній простір або внутрішня частина чого-небудь.

Нас вже не дивує, наприклад, що в надрах крихітного атома народжуються гігантські, ні з чим не зрівнянні за могутністю сили (з наук.-попул. літ.);

Весь пополовілий у місячному сяйві парк аж пахтів ароматом південної ночі і таємничо вабив у свої надра (Ю. Смолич);

Мудрий дар був у старого шейха: чув він воду в надрах гори, як чує лікар хворобу в грудях недужого (З. Тулуб).

3. перен. Широкі верстви суспільства, народу.

Духовне зростання людини, набуття нею все більшої могутності відбувається у надрах нації, разом з нацією (з наук. літ.);

Шевченко є взірцем самовідданого, несхибного служіння народові, з надр якого він вийшов (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надра — на́дра множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. надра — див. НАДРО. Словник синонімів Караванського
  3. надра — Частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Кодекс України "Про надра", Стаття 1 Словник термінів законодавства України
  4. надра — надр, мн. 1》 Глибини землі та все те, що міститься під земною поверхнею. 2》 перен. Внутрішній простір, внутрішня частина чого-небудь. 3》 перен. Про широкі верстви суспільства, народу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. надра — Пазуха, лоно Словник застарілих та маловживаних слів
  6. надра — ГЛИБИНА́ (простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу), ГЛИБІ́НЬ, ГЛИБОЧІ́НЬ, ГЛИБ, ГЛИБО́КІСТЬ (від земної поверхні). Вліз у воду Гриць і ну Поринати в глибину (І. Словник синонімів української мови
  7. надра — НА́ДРА, надр, мн. 1. Глибини землі і все те, що міститься під земною поверхнею. Державною власністю в СРСР є земля, її надра, води, ліси, заводи, фабрики, шахти, рудники (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах