надрання

НАДРА́ННЯ, я, с.

Час перед ранком.

Найліпше любитись в надрання, Як никне нічна каламуть, Як сон переходить в кохання, І крила на плечах ростуть (Д. Павличко);

Новорічного надрання дівчата збирались у когось в хаті і визначали з-поміж себе двох дівчат, які нестимуть до церкви велику гуртову свічку (з наук.-попул. літ.);

Наближається свято Миколая, яке у кожного з нас асоціюється насамперед із дитинством і тими подарунками, які ми отримували від святого Миколая, і в очікуванні його приходу, траплялося, не могли заснути аж до надрання (з публіц. літ.).