1. Словник української мови у 20 томах

надруб

НАДРУ́Б, у, ч.

Надрубане місце.

Спочатку роблять з обох боків штаби або навколо стержня неглибокий надруб, а потім більш сильними ударами збільшують цей надруб (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надруб — надру́б іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. надруб — -у, ч. Надрубане місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надруб — НАДРУ́Б, у, ч. Надрубане місце. При спилюванні дерева треба робити попередній надруб з того боку, куди має впасти дерево (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 135). Словник української мови в 11 томах