надрук

НА́ДРУК, у, ч.

Те саме, що друк 2.

Тут йому дали в руку перо, підсунули якийсь папірець і сказали: – “Розпишись!” То був стандартний папірець з друкарським надруком, з великими пропусками, а потім ті пропуски хтось записав чорнилом (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me