надсила

НАДСИ́ЛА, и, ж.

Неприродна надзвичайно могутня сила.

Кучугури іржавого заліза з пекельним гуркотом загрібаєш, гребеш якісь .. обрізки жерсті і зіжмакані якоюсь надсилою рештки того, що було колись жерлами, зброєю (О. Гончар);

Надсила природи, мабуть, визволила Євпраксією від тягаря горя ще й тому, що настала для неї перша весна в цій землі (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me