надсила
НАДСИ́ЛА, и, ж.
Неприродна надзвичайно могутня сила.
Кучугури іржавого заліза з пекельним гуркотом загрібаєш, гребеш якісь .. обрізки жерсті і зіжмакані якоюсь надсилою рештки того, що було колись жерлами, зброєю (О. Гончар);
Надсила природи, мабуть, визволила Євпраксією від тягаря горя ще й тому, що настала для неї перша весна в цій землі (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me