1. Словник української мови у 20 томах

надставляти

НАДСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАДСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. надста́влять; док., що.

1. Пришивати, приєднувати що-небудь для подовження; приставляти.

2. діал. Наставляти, простягувати.

Василь .. сів на припічок і, не кажучи й слова, надставив руки над поломінь (І. Франко);

– Доки я ще тут, цілуй мене! – сказала, обнявши його дико за шию і надставляючи з несказанною щирістю молоді, непорочні уста до поцілунку (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надставляти — надставля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надставляти — -яю, -яєш, недок., надставити, -влю, -виш; мн. надставлять; док., перех. 1》 Пришивати, приєднувати що-небудь для подовження; приставляти. 2》 діал. Наставляти, простягувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надставляти — ПОДО́ВЖУВАТИ (робити довшим; створювати враження більшої довжини, ніж насправді), ЗДО́ВЖУВАТИ, ПРОДО́ВЖУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, НАДТО́ЧУВАТИ розм., НАДСТАВЛЯ́ТИ розм. (робити довшим, додаючи ще частину до чогось). — Док. Словник синонімів української мови
  4. надставляти — НАДСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАДСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. надста́влять; док., перех. 1. Пришивати, приєднувати що-небудь для подовження; приставляти. 2. діал. Наставляти, простягувати. Василь.. Словник української мови в 11 томах