надтекучість

НАДТЕКУ́ЧІСТЬ, чості, ж., фіз.

Властивість квантової рідини протікати без внутрішнього тертя (в'язкості) через вузькі щілини, капіляри тощо.

Була відкрита надтекучість – одне з найфундаментальніших явищ природи (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надтекучість — надтеку́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. надтекучість — -чості, ж. Те саме, що надплинність. Великий тлумачний словник сучасної мови