надтекучість
НАДТЕКУ́ЧІСТЬ, чості, ж., фіз.
Властивість квантової рідини протікати без внутрішнього тертя (в'язкості) через вузькі щілини, капіляри тощо.
Була відкрита надтекучість – одне з найфундаментальніших явищ природи (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надтекучість — надтеку́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- надтекучість — -чості, ж. Те саме, що надплинність. Великий тлумачний словник сучасної мови