1. Словник української мови у 20 томах

надточений

НАДТО́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до надточи́ти¹.

Катруся .. споглядала на запинані ґудзиками рукавці сорочки, котрі на неї були закороткі, та на надточену майже від колін спідничку (Н. Кобринська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надточений — надто́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. надточений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надточити I. || надточено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надточений — Надто́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. надточений — НАДТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надточи́ти¹. Катруся.. споглядала на запинані гудзиками рукавці сорочки, котрі на неї були закороткі, та на надточену майже від колін спідничку (Кобр., Вибр., 1954, 87). Словник української мови в 11 томах