надтіс

НА́ДТІС, тесу, ч.

Дія за знач. надті́сувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надтіс — на́дтіс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови