надутий
НАДУ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до наду́ти 1, 2.
Сидів він за столом, ніби надутий насосом, круглий, витрішкуватий, схожий на сову (І. Цюпа);
Величезна біла сигара, надута воднем, здіймалась над аеродромом (М. Трублаїні).
2. у знач. прикм. Збільшений щодо величини, об'єму і т. ін.
Глянула [мати] й ледве не кинеться в плач: Ясно! Потрібна примочка! – Сильно розпухла, надута, як м'яч, Ліва щока у синочка! (С. Олійник);
Діти з неприродно надутими черевами, в довгих сорочках з грубого полотна .. з великим недовір'ям приймають .. від чужої людини шматок хліба (Мирослав Ірчан).
3. у знач. прикм., перен., розм. Гордовитий, чванливий, бундючний, пихатий.
З'явились дами, гарно повбирані, надуті, вдаючи з себе значних, навіть великих паній (І. Нечуй-Левицький).
4. у знач. прикм., перен., розм. Який має ображений, сердитий вигляд, незадоволене обличчя.
Олеся никала мовчки по залі й цілий день ходила надута й насуплена (І. Нечуй-Левицький);
Сашко почервонів від роздратування, але змовк. Він сидів надутий хвилину, другу (О. Донченко).
5. у знач. прикм., перен., розм., рідко. Надмірно урочистий, пишномовний (про стиль, мову, слова і т. ін.).
В противенстві до тяжкої, надутої та риторичної мови духовних драм інтермедії кипіли життям і акцією (І. Франко).
Значення в інших словниках
- надутий — наду́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- надутий — Роздутий; П. гордовитий, чванливий, бундючний, пихатий; (від образи) насуплений, ображений, сердитий; (стиль) надто урочистий <�пишномовний>. Словник синонімів Караванського
- надутий — див. пихатий; похмурий; сердитий Словник синонімів Вусика
- надутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до надути 1), 2). 2》 у знач. прикм.Збільшений щодо величини, об'єму і т. ін. 3》 у знач. прикм., перен., розм. Гордовитий, чванливий, бундючний, пихатий. 4》 у знач. прикм., перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надутий — наду́тий: ◊ наду́тий як міху́р про гордовиту, пихату людину (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- надутий — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- надутий — НАДУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до наду́ти 1, 2. Сидів він за столом, ніби надутий насосом, круглий, витрішкуватий, схожий на сову (Цюпа, Назустріч.., 1958, 383); Величезна біла сигара, надута воднем, здіймалась над аеродромом (Трубл., Хатина.. Словник української мови в 11 томах