надушувати
НАДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, док.
1. що. Натискувати, надавлювати на що-небудь.
– Хіба взяти рушницю, надушити пружину – і – прощай навіки думки, милі надії!.. (Панас Мирний);
Він, як вихор, скочив у вагон і надушив кнопку дзвінка два рази (Ю. Яновський);
// тільки док., кого. Натискаючи, придавлюючи кого-небудь, завдати фізичного болю.
Потім один надушив другого, сів на грудях, набрав пороху з дороги в жменю й почав забивать порохом рот, ніс, очі (І. Нечуй-Левицький);
* Образно. Всередині в нього [Вані] переверталась важкими клубками чорна туга й надушувала на тендітні груди маленької людини (В. Підмогильний).
2. тільки док., кого, що, розм. Душачи, знищити велику кількість чогось живого.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надушувати — наду́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- надушувати — -ую, -уєш, недок., надушити, -душу, -душиш, док., перех. 1》 Натискувати, надавлювати на що-небудь. || тільки док. Натискаючи, придавлюючи, завдати кому-небудь фізичного болю. 2》 тільки док., розм. Душачи, знищити велику кількість чогось живого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надушувати — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого... Словник синонімів української мови
- надушувати — НАДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, док., перех. 1. Натискувати, надавлювати на що-небудь. — Хіба взяти рушницю, надушити пружину — і — прощай навіки думки, милі надії!.. Словник української мови в 11 томах
- надушувати — Надушувати, -шую, -єш сов. в. надуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Надавливать, надавить. Харьк. у. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко робити, на пальчиках піхурчики надушити? Грин. III. 325. Словник української мови Грінченка