1. Словник української мови у 20 томах

надчутливий

НАДЧУТЛИ́ВИЙ, а, е.

Який має чутливість, більшу від звичайної.

У дитини [тривог, мрій, мук] буває не менше, аніж у дорослого, і часом вони ще сильніші в підлітка, аніж у нас, бо загострені дитячою вразливістю, надчутливою ранимістю юної душі... (О. Гончар);

За допомогою надчутливого органу, розташованого у гримучої змії між очима і ніздрями, вона уловлює різницю в температурі навколишнього середовища до однієї тисячної частки градуса (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надчутливий — надчутли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надчутливий — -а, -е. Який має чутливість, більшу від звичайної. || Здатний реєструвати найменші вияви фізичних величин. Надчутливі прилади. Надчутливий локатор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надчутливий — НАДЧУТЛИ́ВИЙ, а, е. Який має чутливість, більшу від звичайної. За допомогою надчутливого органу, розташованого у гримучої змії між очима і ніздрями, вона уловлює різницю в температурі навколишнього середовища до однієї тисячної частки градуса (Наука.., 6, 1967, 43). Словник української мови в 11 томах