надіслання

НАДІСЛА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. надісла́ти.

Надіслання нової партії вихованців відкладати було неможливо (І. Микитенко);

Спір, який може виникнути між платником податку і поштою з приводу несвоєчасності надіслання рекомендованого листа до податкового органу, вирішують у судовому порядку (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надіслання — надісла́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. надіслання — -я, с. Дія за знач. надіслати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надіслання — НАДІСЛА́ННЯ, я, с. Дія за знач. надісла́ти. Подорож до комуни довелося відкласти на жовтень, проте надіслання нової партії вихованців відкладати було неможливо (Мик., II, 1957, 557). Словник української мови в 11 томах