нажатий
НАЖА́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до нажа́ти.
– А ну, складай, що нажав, – каже тато, – і гарненько рівняй. – Нажате мною він оперізує перевеслом (М. Стельмах);
// у знач. прикм.
Якось обернулась Харитя назад, щоб покласти нажату жменьку, глянула навкруги і страх обхопив її (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нажатий — нажа́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- нажатий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нажати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нажатий — НАЖА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нажа́ти. Якось обернулась Харитя назад, щоб покласти нажату жменьку, глянула навкруги і страх обхопив її (Коцюб., І, 1955, 18). Словник української мови в 11 томах