1. Словник української мови у 20 томах

нажужманий

НАЖУ́ЖМАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до нажу́жмити і нажу́жмитися.

Сергій заводив у лобогрійку коней, мастив шатуна, брав у руки віжки. На заднім сидінні оббирав із крил нажужмане колосся Тарас (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нажужманий — нажу́жманий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. нажужманий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нажужмити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови