назбиратися

НАЗБИРА́ТИСЯ, а́ється, док.

Поступово зібратися, нагромадитися в якій-небудь кількості.

Тих ляльок та цяцьок назбиралась ціла .. шафа (І. Нечуй-Левицький);

Назбиралося в його шкільних грошей, що платили школярі з інших сіл за навчання в школі (С. Васильченко);

Єдине надбання в господарстві – корова, мушу врятувати. Та й прання назбиралося (Іван Ле);

// Поступово зійтися, зосередитися в якому-небудь місці.

Незабаром прибігли волосні, назбиралось народу повнісінький двір (Панас Мирний);

Біля санвзводів уже назбиралося кілька десятків поранених: вони сиділи й лежали на самім дні яру (О. Гончар);

// З'явитися, виникнути (перев. про справи переживання і т. ін.).

Був вихідний день, і кожен поспішав зробити багато справ, що назбиралися за тиждень (В. Кучер);

З яким завзяттям вона поринула в щоденні клопоти! А їх одразу назбиралося чимало (Л. Юхвід);

Дика енергія, яка назбиралася у молодця, розбужувала велику вроджену силу його тіла (Юліан Опільський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me