назворіт

НАЗВОРІ́Т, НАЗВОРО́Т, присл., діал.

Навпаки.

Здавалось, ніби не баба прийшла по ділу до отця Гарасима, а назворіт: ніби отець Гарасим прийшов до баби Зіньки, і поважна баба вітала його, як господиня (І. Нечуй-Левицький);

І все робили назворот; Що строїть треба, те ламали, Що треба кинуть, те ховали (І. Котляревський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me