назворіт
НАЗВОРІ́Т, НАЗВОРО́Т, присл., діал.
Навпаки.
Здавалось, ніби не баба прийшла по ділу до отця Гарасима, а назворіт: ніби отець Гарасим прийшов до баби Зіньки, і поважна баба вітала його, як господиня (І. Нечуй-Левицький);
І все робили назворот; Що строїть треба, те ламали, Що треба кинуть, те ховали (І. Котляревський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me