1. Словник української мови у 20 томах

наздіймати

НАЗДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм.

Зняти в якій-небудь кількості.

– А се ж яка в вас така велика каблучка на руці? У нас хлопці б зараз ізняли та собі б на люльки покришечки поробили. Що вони наздіймають у нас! (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наздіймати — наздійма́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наздіймати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Зняти в якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наздіймати — НАЗДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Зняти в якій-небудь кількості. Словник української мови в 11 томах