назрілий

НАЗРІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до назрі́ти.

Важко спокійно спостерігати за спробами окремих політичних сил та діячів чинити опір об'єктивно назрілим потребам проведення конституційної реформи (із журн.);

Будівля, де розташовується театр, закривається на давно назрілий капітальний ремонт (з газ.);

// у знач. прикм.

Дізнався [Мажит Гафурі] про назрілий вибух нового вулкана – великого гніву народного (П. Тичина);

Відгукуючись на назрілі потреби життя, Шевченко з геніальною художньою силою висловив такі ідеї, які підіймали на боротьбу проти рабського становища народу все нові й нові лави (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назрілий — назрі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. назрілий — [назр’ілией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. назрілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до назріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. назрілий — АКТУА́ЛЬНИЙ (про завдання, проблеми, рішення, інтереси і т. ін. — який відповідає найважливішим потребам сучасності, який має суттєве значення для розвитку, подальшого руху у даний момент), НАЗРІ́ЛИЙ, НАСУ́ЩНИЙ, ЖИВОТРЕПЕ́ТНИЙ... Словник синонімів української мови
  5. назрілий — НАЗРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до назрі́ти. Створення І Інтернаціоналу відповідало назрілим потребам розвитку міжнародного робітничого руху (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах