1. Словник української мови у 20 томах

найперший

НАЙПЕ́РШИЙ, а, е.

1. Найвищ. ст. до пе́рший 2–4, 6–8.

Я в хаті мучився колись. Мої там сльози пролились, Найперші сльози (Т. Шевченко);

[Мохаммед:] Сонце перший промінь чомусь одному завжди віддає, найпершому, що стрінеться (Леся Українка);

Директор вирішив посадити хлопця в другий клас і не помилився. Борис іде тепер одним з найперших (А. Хижняк).

2. розм. Найважливіший, найголовніший.

З борців насміхалася доля, Зростала проте їх громада. Добробут народний та воля – То наша найперша засада (П. Грабовський);

[Річард:] Та хіба ж убрання найперша річ? І ви могли б убратись принцесою (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найперший — найпе́рший прикметник, найвищий ступінь Орфографічний словник української мови
  2. найперший — -а, -е. 1》 Найвищ. ст. до перший 2-4), 6-8). 2》 розм. Найважливіший, найголовніший. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. найперший — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  4. найперший — Найпе́рший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. найперший — НАЙПЕ́РШИЙ, а, е. 1. Найвищ. ст. до пе́рший 2 — 4, 6 — 8. Я в хаті мучився колись. Мої там сльози пролились, Найперші сльози (Шевч., II, 1963, 252); [Мохаммед:] Сонце перший промінь чомусь одному завжди віддає, найпершому, що стрінеться (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах