1. Словник української мови у 20 томах

накатка

НАКА́ТКА, и, ж.

Пристрій, яким накатують на поверхню чого-небудь фарбу, клей, візерунок і т. ін.

Правку багатониткових кругів здіснюють загартованими стальними накатками (з навч. літ.);

Заправку профілю на кругах провадять накатуванням профільною накаткою або алмазом у спеціальних пристроях (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накатка — нака́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. накатка — -и, ж. 1》 Дія за знач. накатати, накатувати 1-3). 2》 Пристрій, яким накатують на поверхню чого-небудь фарбу, клей, малюнок, різьблення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накатка — НАКА́ТКА, и, ж. 1. Дія за знач. наката́ти, нака́тувати 1 — 3. На цьому заводі ["Червоний металіст"] в минулому році методом накатки зубів виготовлено 80 процентів усієї програми шестерень (Ком. Укр., 8, 1960, 14). Словник української мови в 11 томах