накернувати
НАКЕРНУВА́ТИ див. наке́рнувати.
НАКЕ́РНУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКЕРНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, техн.
Розмічувати певну кількість деталей кернером.
Розмічання за шаблоном полягає в тому, що на площину деталі накладають шаблон і обводять його контур, потім намічені риски накернують (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накернувати — накернува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови